Внутрішня будова Землі.
КРАТКАЯ ИСТОРИЯ ПОМПЕЙ.
Поселение Помпеи — было основано осками в VI веке до н. э. Их название скорее всего восходит к оскскому pumpe — пять, и известно с самого основания города, что свидетельствует о формировании Помпей в результате слияния пяти поселений. Деление на 5 избирательных округов сохранилось и в римское время. По другой версии название произошло от греческого pompe (триумфальное шествие): по легенде об основании городов Помпеи и Геркуланумагероем Гераклом, тот, победив великана Гериона — торжественно прошествовал по городу.
В ходе Второй Самнитской войны самниты были разгромлены Римской республикой, а Помпеи около 310 года до н. э. стали союзниками Рима.
По сообщению Тацита, в 59 году н. э. произошло жестокое побоище между жителями Помпей и Нуцерии. Начавшись с перебранки во время гладиаторских игр на помпейской арене, конфликт перерос в драку, в которой верх одержали помпейцы, а среди нуцерийцев много людей погибли или получили увечья. После долгого разбирательства Сенат отправил виновников в ссылку и на 10 лет запретил проведение в Помпеях игр. Впрочем, уже в 62 году запрет был снят.
Брюллов.Последний день Помпеи.
Вид на город с высоты.
ГИБЕЛЬ ГОРОДА.
Предвестником извержения Везувия стало сильное землетрясение, произошедшее 5 февраля 62 года н. э. и описанное, в частности, в «Анналах» Тацита. Бедствие нанесло большой урон городу, практически все постройки в той или иной степени были повреждены. Большая часть зданий была отремонтирована, однако некоторые сохранили повреждения до самой гибели города в 79 году.
Везувий.Вид с моря.
Извержение Везувия началось днём 24 августа 79 года и длилось около суток, о чём свидетельствуют некоторые сохранившиеся манускрипты «Писем» Плиния Младшего. Оно привело к гибели трёх городов — Помпеи, Геркуланум, Стабии и нескольких небольших селений и вилл.
В процессе раскопок выяснилось, что в городах всё сохранилось таким, каким было до извержения. Под многометровой толщиной пепла были найдены улицы, дома с полной обстановкой, останки людей и животных, которые не успели спастись. Сила извержения была такова, что пепел от него долетал даже до Египта и Сирии.
Везувий.
Из 20 000 жителей Помпей в зданиях и на улицах погибло около 2000 человек. Большинство жителей покинули город до катастрофы, однако останки погибших находят и за пределами города. Поэтому точное число погибших оценить невозможно.
Среди погибших от извержения был Плиний Старший, из научного интереса и из желания помочь страдавшим от извержения людям пытавшийся приблизиться к Везувию на судне и оказавшийся в одном из очагов катастрофы — у Стабии.
Плиний Младший так описывает то, что происходило 25-го числа в Мизено. Утром на город стала надвигаться черная туча пепла. Жители в ужасе бежали из города к берегу моря (вероятно, так же пытались поступить и жители погибших городов). Бегущая по дороге толпа вскоре оказалась в полной темноте, слышались крики, плач детей.
Упавших затаптывали идущие следом. Приходилось все время стряхивать с себя пепел, иначе человека моментально засыпало, и тем, кто присел отдохнуть, подняться уже не было никакой возможности. Так продолжалось несколько часов, но после полудня пепловая туча стала рассеиваться.
Плиний вернулся в Мизено, хотя землетрясения продолжались. К вечеру извержение пошло на убыль, а 26-го к вечеру все стихло. Плинию Младшему повезло, а вот его дядя - выдающийся ученый, автор естественной истории Плиний Старший - погиб во время извержения в Помпеях. Рассказывают, что его подвела любознательность естествоиспытателя, он остался в городе для наблюдений. Солнце над мертвыми городами - Помпеями, Стабией,Геркуланумом и Октавианумом - показалось лишь 27 августа. Везувий извергался до наших дней еще, по крайней мере, восемь раз. Причем в 1631-м, 1794-м и 1944 годах извержение было довольно сильным.
Хранилище материалов,найденных во время раскопок.
РАСКОПКИ.
Архитектор Доменико Фонтана, прокладывая в 1592 году канал от реки Сарно, обнаружил часть городской стены. В1689 при постройке колодца нашли руины древнего здания, содержащие надпись со словом «Помпеи». Тогда, однако, посчитали, что это вилла Помпея Великого.
Раскопки начались лишь в 1748 году под руководством Р. Дж. Алькубьерре, который был уверен, что найденный им город — Стабии. Основные работы в то время проводились в Геркулануме, в Помпеях были раскопаны только три не связанных друг с другом участка. Алькубьерре интересовали лишь представляющие художественную ценность находки, которые он отправлял в королевский музей в Портичи. Прочие находки уничтожались. Подобная практика была прекращена после протеста ряда учёных.
При управляющем Ф. ле Вега в 1760—1804 раскопки приобрели иной характер. Исследованные здания перестали засыпаться вынутым грунтом, его начали вывозить за пределы города. Открытые памятники реставрировались, находки, не отправившиеся в музей, оставлялись на месте для всеобщего обозрения. Был разработан план экскурсионных маршрутов.
В 1763 с обнаружением надписи на пьедестале статуи стало ясно, что погребённый под пеплом город — не Стабии, а Помпеи. Особенно активно раскопки велись в 1808—1814 при Мюрате. Важную роль в них играла Каролина Бонапарт.
С 1863 года раскопками руководил Джузеппе Фиорелли. В 1870 он обнаружил, что на месте тел людей и животных, погребённых под слоем вулканического пепла, образовались пустоты. Заливая эти пустоты гипсом, удалось реконструировать предсмертные позы жертв извержения. При нём раскопки впервые приобрели систематический характер.
Начиная с 1961, а особенно после землетрясения 1980 года, в городе ведутся практически одни реставрационные работы. В настоящее время около 20-25 % территории Помпей не раскопано
Презентація уроку:" Пізнання Землі"
Читать полностью:http://yablor.ru/blogs/gibel-pompeyfoto/3046256
Географічні координати – адреса об’єктів на нашій планеті
Кожна точка на Землі має свою, притаманну лиш їй, географічну адресу, за якою її можна відшукувати. Цю адресу записують не словами з зазначенням міст, вулиць, номерів будинків та квартир, а в градусній мірі географічних координат.
Визначати координати навчилися ще з прадавніх часів. В науку географічні координати ввів давньогрецький вчений Гіппарх у ІІ ст. до н.е. При цьому він запозичив у жителів Давнього Вавилона поділ кола на 360О. У своїх працях грецький вчений Клавдій Птоломейу ІІ ст., описуючи природу на населення відомих йому земель, вже навів понад 8 тис. географічних об’єктів з зазначенням їх географічних координат, а також достатньо точно наніс їх на карту, використавши градусну сітку. До середини ХVІІІ ст. координати точок земної поверхні визначали лише на основі астрономічних спостережень. Нині це роблять завдяки точних приладам.
За географічною картою чи глобусом координати точок визначають, користуючись градусною сіткою. Положення будь-якого пункту на поверхні Землі визначається двома координатами: географічною широтою та географічною довготою.
Визначати координати навчилися ще з прадавніх часів. В науку географічні координати ввів давньогрецький вчений Гіппарх у ІІ ст. до н.е. При цьому він запозичив у жителів Давнього Вавилона поділ кола на 360О. У своїх працях грецький вчений Клавдій Птоломейу ІІ ст., описуючи природу на населення відомих йому земель, вже навів понад 8 тис. географічних об’єктів з зазначенням їх географічних координат, а також достатньо точно наніс їх на карту, використавши градусну сітку. До середини ХVІІІ ст. координати точок земної поверхні визначали лише на основі астрономічних спостережень. Нині це роблять завдяки точних приладам.
За географічною картою чи глобусом координати точок визначають, користуючись градусною сіткою. Положення будь-якого пункту на поверхні Землі визначається двома координатами: географічною широтою та географічною довготою.
Дивись цікавий фільм " У пошуках капітана Гранта" . Сподіваюсь, ви зрозумієте. чому так важлива знати координати місцевості.
https://www.youtube.com/watch?v=PVASYemFpWw
Чому у морі вода солона
https://www.youtube.com/watch?v=-oNRdaYNLR0
Опорний конспект за темами: Градусна сітка. Географічні координати
Тема: Градусна сітка.
Під час морської прогулянки біля узбережжя Шотландії, яку здійснював на
своїй яхті «Дункан» Лорд Едуард Гленарван з сім'єю, була спіймана незвичайна
для цих вод риба-молот. У ній була виявлена пляшка з пошкодженим письмовим
документом. З уцілілої частини записки вдається встановити, що про допомогу
просить капітан Грант - відважний шотландець і відомий капітан. Офіційні власті
Великобританії відмовляються допомогти в розшуках капітана - адже записка
написана два роки тому, і місце краху невідомо, вціліло лише вказівка на
тридцять сьому паралель ... Тоді на розшуки капітана відправляється сам лорд
Гленарван зі своєю сім'єю, дітьми капітана Гранта і випадково до них
приєднавшимся географом Жаком Паганелем.
Паралелі – це лініі. Які проведені паралельно екватору.
На різних паралелях довжина
дуги в один градус неоднакова, тому що довжина їх зменшується в бік полюсів. На
які півкулі поділяє екватор нашу планету?__________________________________
На якої паралелі лежить м.
Київ_________________
м Вашинштон_____________________________
м.
Сідней________________________________
м. Ріо-де-Жанейро________________________
Меридіани- — лінії
на карті і глобусі, що з'єднують два полюси.
У перекладі з латинської
«меридіан» — «полуденна лінія». Насправді його напрям збігається з тінню
будь-якого предмета в полудень. За формою меридіани — півкола з однаковою
довжиною (близько 20 000 км), що вимірюються в градусах. Довжина дуги одного
градуса меридіана скрізь однакова і становить 111 км. Меридіан можна провести
через будь-яку точку земної поверхні, з'єднавши її з Північним та Південним
полюсами. Він показує напрям «північ-південь».
________________________________________________
На які півкулі він поділяє Землю?____________________
На якому меридіані лежить м.
Київ_________________
м
Вашинштон_____________________________
м.
Сідней________________________________
м. Ріо-де-Жанейро________________________
Отже, градусна сітка Землі, що складається з паралелей і меридіанів — умовних ліній, яких немає на поверхні Землі. На картах їх проведено для того, щоб можна було визначити точне місце розташування будь-якої точки на Землі. За градусною сіткою визначають географічні координати будь-якої точки, тобто широту і довготу.
Отже, градусна сітка Землі, що складається з паралелей і меридіанів — умовних ліній, яких немає на поверхні Землі. На картах їх проведено для того, щоб можна було визначити точне місце розташування будь-якої точки на Землі. За градусною сіткою визначають географічні координати будь-якої точки, тобто широту і довготу.
Тема: Географічні координати
Кожна точка на Землі має свою
адресу.
За географічною
картою чи глобусом координати точок визначають, користуючись градусною сіткою.
Положення будь-якого пункту на поверхні Землі визначається двома координатами: географічною
широтою та географічною довготою.
Як за картою визначають географічну широту Географічну
широту точок визначають за паралелями градусної сітки. Починають відлік широти
від найдовшої паралелі – екватора – в бік полюсів. Якщо точка лежить на північ
від екватора, її широта вважається північною (скорочено записується пн. ш.),
якщо на південь – південною (пд.ш)
м.Київа_________________
м Вашинштона_____________________________
м. Сіднея________________________________
м. Ріо-де-Жанейро________________________
Як за картою визначають географічну довготу
Для знаходження точки на карті чи глобусі не достатньо знати лише її
географічну широту. Тому слід з’ясувати, який меридіан перетинає ту паралель,
географічну широту якої ми визначили.
За меридіанами градусної сітки визначають географічну довготу точок. За
міжнародною угодою 1884 року нульовим або початковим меридіаном вважають той,
що проходить крізь найстарішу астрономічну обсерваторію Великобританії у
містечку Гринвіч біля Лондона. Тому цей меридіан також називають гринвіцьким
або лондонським.
Відлік довготи йде від нульового меридіана на захід та на схід. Довгота може бути лише східною або
західною.
м.Київа_________________
м
Вашинштона_____________________________
м.
Сіднея________________________________
м. Ріо-де-Жанейро_____________________________
Отже,
географічні координатиКиїва____________________
м. Вашингтон_______________________
м. Сідней_________________________.
м.Ріо-де-Жанейро_______________________.
Цікаві
завдання з теми:»Географічні координати».
1Літак вилетів із міста з координатами: 30пн.ш. 31сх.д та
опинився у місті з координатами: 34пд.ш 151сх.д. Що це за міста?
______________________________________________________
2 10 січня російська експедиція на кораблях «Восток» та «
Мирний» відкрила острів. Його координати: 69пд.ш. 91з.д. Як він називається та
в якому океані знаходиться?____________________________________________________
3 Що це за географічні об єкти?
А) 43пн.ш 50 сх.д_____________________________
Б) 20пн.ш 40 сх.д_______________________________
В) 22 пд.ш 44з.д________________________________
Г) 5 пд.ш 140сх.д_______________________________
3 Визначте координати міст:
А) Берлін_____________________________________
Б) Пекін____________________________________
В) Якутськ__________________________________
Вдалого
плавання по сторінкам географії!!!!
Придумай
свої цікаві завдання на визначення географічних координат!
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Способи орієнтування на місцевості
Найнадійніші способи орієнтування - по небесним світилам: Сонцю, Місяці або Полярної зірки. Однак не завжди можливо ними скористатися. Найчастіше заважають щільні низькі хмари. У цьому випадку необхідно вміти виробляти орієнтування по місцевим природним ознаками.
Всі способи, які приводяться в спеціалізованій навчальній літературі, показані в перебільшеному вигляді і взяті в ідеальних умовах. У реальності ж все набагато складніше. Прикмети можуть бути суперечливими, в справжньому лісі присутні численні і різноманітні фактори, що впливають на ці ознаки: рельєф, погодні умови, вітри і т.д. Тому людині, навіть напам'ять знає всі способи орієнтування за місцевими ознаками, буває дуже складно вірно визначити сторони світу.
Щоб в екстреній ситуації не збитися з шляху, необхідна тренування. Можна вчитися і самостійно: спочатку людина визначає, де знаходяться північ, південь, захід і схід, керуючись різними природними ознаками, а потім перевіряє себе за компасом.
Люди, що живуть на природі або проводять багато часу поза містами, володіють розвиненим чуттям. Часом вони не можуть визначити, як розповісти про причини свого рішення, але воно виявляється вірним. Справа в тому, що їм часто доводиться покладатися тільки на свою спостережливість, а це теж тренування, тільки підсвідома. Тому довіряти судженням місцевих жителів варто.
Орієнтування за місцевими ознаками - непросте завдання. В першу чергу тут знадобиться терпіння. Ні в якому разі не можна покладатися на 1-2 випадково побачених ознаки. Їх обов'язково повинно бути не менше 5.
Ще один важливий момент - спостережливість. Необхідно не тільки вміти знаходити ознаки, а й зіставляти їх з природними умовами, щоб з'ясувати, де випадковий збіг, а де - ні.
Здоровий глузд допоможе відокремити зерна від полови і зробити правильні висновки щодо розташування сторін горизонту.
Вплив тепла і сонячного світла на дерева
Орієнтування по місцевих природними ознаками в лісі проводиться по напряму північ-південь. Це пов'язано з тим, що рослинний світ дуже чуйний на сонячне тепло. Особливо помітний вплив світла на дерева, тому тайговики найчастіше вдаються саме до цих прикметами.На південній стороні кора дерев м'якше і світліше, ніж на північній. Але не на всіх породах дерев яскраво проявляється ця залежність. У першу чергу варто звернути увагу на берези, осики і модрини. У першому ця залежність простежується навіть у густому лісі.В хвойному лісі легко виконати орієнтування за природними ознаками: варто придивитися до виділень смоли на стовбурах. На південній стороні вони набагато рясніше.У сосен після дощу чорніють стовбури, це помічали багато, але не всі звертали увагу, що темніють вони в основному з північного боку. Це пов'язано з тим, що у хвойних дерев розвинена тонка вторинна кірка. Більш інтенсивно її освіту йде на тіньовій стороні: там вона товща, щільніше і піднімається високо по стовбуру. Коли на вулиці сиро або йде дощ, вона набирає в себе воду, набухає і темніє. На північну сторону майже не потрапляють сонячні промені, і кора довгий час залишається темною і сирий.
Вплив тепла на інші рослини
Існують різні приклади орієнтування за місцевими ознаками. Наприклад, в рослинному світі.Основна маса мохів та лишайників буде рости на північній стороні каменів і дерев. Це пов'язано з тим, що це тене- і вологолюбні рослини. На тіньовій стороні мох більш сирий.Можна приділити увагу і траві. На південних схилах прогалин і околицях полян трава росте гущі, а навесні з'являється раніше.Роса довше залишається на траві, що росте на північ від дерев. Рослинність тут довше зберігає свіжий вигляд.Ягоди червоніють спочатку з південної сторони, тому вона схильна більш тривалого впливу сонячного світла. Тому в період дозрівання плодів встановити, де знаходиться північ, не складе труднощів.Закономірності простежуються і в тому, як ростуть гриби. Виявляється, вони воліють північну сторону.Однак навряд чи ці ознаки будуть яскраво проявлятися в густому лісі або частіше. Орієнтування за місцевими ознаками тут провести практично неможливо, тому вони практично не помітні через умови мікроклімату. Шукати прикмети потрібно на рідкісних ділянках, поблизу полян. Особливо яскраво видно всі вищеназвані ознаки на окремо розташованих деревах. Але довіряти одиничним прикметами можна. Говорити про яку-небудь орієнтуванні можна тільки при систематично повторюваних ознаках. Бажано перевірити ще кілька разів всю отриману інформацію.
Ознаки орієнтування в степу
Найскладніше визначити напрямок в поле. Однак і тут є помічники. Орієнтування по місцевим природним ознаками можна провести за допомогою деяких рослин.
Польовий бур'ян Лутак здатний допомогти з визначенням сторін горизонту. Його навіть так і називають - «степової компас». Справа в тому, що його листя розташовуються вертикально, при цьому ребра будуть зорієнтовані за напрямками північ-південь, а площині будуть дивитися на захід і схід.Соняшник - ще один чудовий помічник. Справа в тому, що він дуже теплолюбний. Тому він завжди тягнеться до сонця, і протягом дня капелюшок квітки повторює його шлях. Перед світанком і рано вранці соняшник буде дивитися на схід, після 12 - на південь, а після заходу - на захід. Звичайно, коли вже дозріли насіння, головою він не покрутить, але капелюшок все одно буде спрямована на південний схід.Мурашники розташовуються звичайно з південного боку пня або дерева. Так на них потрапляє більше сонячного світла і тепла. У окремо розташованої мурашника можна помітити, що його південний схил більш пологий.арактер рослинності може змінюватися в залежності від того, на якій стороні вона росте. Тайговики багато разів наголошували, що південні схили більш вільні, за ним легко можна пройти. Тут дерева розставлені широко, мало чагарників. Схили вкриті травою. На північних сторонах йти набагато складніше. Ліс росте тут скупчено, багато кущів, а трави, навпаки, мало.
Поширення деяких видів рослин також допоможе провести орієнтування за ознаками місцевих предметів. Однак про такі особливості необхідно дізнатися заздалегідь. Наприклад, на півдні приморській тайги південні схили покриває дуб, а на північних зростає оксамитове дерево.У ярів і вимоїн також є свої особливості. Зазвичай одна сторона більш гладка і полога, на ній росте багато трави. Протилежна - крута, растрескавшаяся, оголена, з осипами, практично без рослинності. Перша - це південна сторона, друга - північна.Якщо схили виглядають приблизно однаково, то лощина орієнтована у напрямку північ-південь, а сторони звернені на захід і на схід.
Навчаємося орієнтуватися на місцевасті. Урок географії у 6б класі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий